Фільми засновані на книгах, іноді вносять радикальні зміни у вихідний матеріал, на якому вони засновані, у багатьох випадках покращуючи вихідне оповідання з деякими ключовими відмінностями. Поширена думка, що книги часто кращі за свої аналоги з фільмів загалом, володіючи багатьма перевагами, які не може запропонувати кіно, наприклад, більш довгі історії, розуміння думок персонажів і більш химерні або фантастичні описи, що рухаються зображення можуть не спрацювати. щоб захопити. Але екранізації книг часто можуть стати найкращим другим варіантом оригінальної історії.
Є кілька способів, за допомогою яких фільми можуть покращити розповідь книги. Кіноадаптації книг часто дуже відрізняються за тим, наскільки точно вони відповідають оригінальній історії. У багатьох випадках необхідність у фільмі об'єднати чи вирізати непотрібні сцени призводить до загального покращення сюжету, обрізуючи жир роздутої історії. В інших випадках режисери беруть на себе завдання внести досить серйозні зміни до деяких персонажів, які ведуть їх у зовсім іншому та найчастіше цікавішому напрямку.
10
Вилучення сюжету Люсі Манчіні
Хрещений батько
Незважаючи на те, що багато фільмів носять титул найбільших фільмів, коли-небудь створених, мало хто може усвідомити, що Хрещений батько Фільми насправді засновані на книзі автора детективів Маріо Пьюзо. Хоча сам Пьюзо допомагав писати сиквели, які не ґрунтувалися на раніше існуючих матеріалах, оригінальний фільм досить близько слідує однойменному роману. Одним великим винятком є видалення сюжету, присвяченого Люсі Манчіні, подружці нареченої, з якою Сонні спить на весіллі Конні.
У книзі історія Люсі більш розширена таким чином, щоб міфологізувати Сонні, який ховався в Лас-Вегасі після свого вбивства, тільки для того, щоб виявити, що Сонні був настільки фізично обдарованим коханцем, що жоден інший чоловік не міг її задовольнити. Зрештою, їй буквально роблять операцію, щоб вирішити цю проблему з близькістю, що не тільки грубо, а й абсолютно біологічно неправильно. Добре, що у фільмі вирішили вирізати цю дивну, женоненависницьку сюжетну лінію, яка доводить, що Пьюзо не був генієм, коли справа доходить до опису жінок.
9
Пом'якшення контенту для дорослих
Злий
Недавній випуск Злий Це телефонна гра з адаптації історії, що є фільм, заснований на музичній п'єсі, заснованій на книзі, яка була побічним продуктом улюбленого фільму, який також був заснований на книзі. Оригінал Злий Роман досить дивно порівнюється і з п'єсою, і з фільмом, настільки настільки різним за тоном, що важко повірити, що всі три технічно розповідають одну і ту ж історію. Загалом книга шокуюче похмура для тих, хто хотів би повернутися та спробувати її.
Письмова робота навіть починається зі зрілих тем, а слух про те, що Ельфаба – інтерсекс, поширюється на самій першій сторінці. про більш дорослі уривки з книги, таких як Ельфаба, що відкусила палець акушерці в дитинстві, або Фійєро, який одружився в ніжному семирічному віці. Злий бути сімейним.
8
Рідлі Скотт пішов із найкращим титулом
Той, що біжить по лезу
Ще одна чудова екранізація всіх часів – Рідлі Скотт. Той, що біжить по лезу, який є перекладом науково-фантастичного роману Чи мріють андроїди про електричні вівці? Філіп К. Дік. Обидві історії чудові самі собою, але якщо є один елемент, який Рідлі Скотт однозначно покращив, так це назва. «Той, що біжить по лезу», спочатку відноситься до людини, яка перевозить гостре медичне обладнання, таке як скальпелі, що цікаво перекладається у всесвіті як титул людини, чия робота полягає у вистеженні реплікантів.
Фактично, слова “Той, що біжить по лезу” і “Реплікант” взагалі не зустрічаються в романі, і вони використовуються у фільмі, щоб надати особливий відтінок унікальному світу кіберпанку. Рідлі Скотт завоював титул Той, що біжить по лезу із зовсім іншого науково-фантастичного роману, купивши права на його екранізацію. Важко сперечатися з тим, що яскрава назва з двох слів, що інтригує, набагато краще підходить для великого фільму, ніж риторичне питання до назви «Чи мріють андроїди про електричні вівці?».
7
Порятунок від роману Роберта та Софі
Код да Вінчі
Запускаємо серію фільмів про Роберта Ленгдона, натхненну романами Дена Брауна. Код да Вінчі розповідає захоплюючу історію професора релігійної символіки Гаварда Роберта Ленгдона та криптолога Софі Неве у гонці за легендарним Святим Граалем. Ці двоє вирушають у подорож світом у пошуках міфічного предмета і поступово закохуються одна в одну до кінця першої книги. Цікаво, що фільм вважає за краще опустити цей романтичний сюжет, натомість дозволяючи оповіді зосередитися на інтризі та символізмі, в яких процвітає Ден Браун.
Звичайно, є що сказати про символічне поєднання чоловічого та жіночого початку, з яким грає Ден Браун. Код да Вінчі це відбито у романі Роберта і Софі. Але, зрештою, розповідь стає сильнішою через відсутність непотрібних відносин, оскільки в напруженому сюжеті є більш ніж достатньо, на чому можна зосередитися і без них. Софі та Роберт Ленгдон працюють так само добре, як і колеги, і майже вражає, що саме у цьому фільмі для різноманітності не виникає непотрібної романтики.
6
Кінцівка, яка має більше сенсу та тонально узгоджена
Бійцівський клуб
Якщо і є фільм, який часто називають рекламним плакатом фільму, який кращий за книгу, то це не хто інший, як Бійцівський клуб. Навіть первісний автор книги Чак Паланік визнав, що фільм краще розкриває історію, яку він хотів розповісти. Незважаючи на безліч відмінностей, що поділяють ці дві історії, зовсім різний фінал книги Девіда Фінчера Бійцівський клуб залишає набагато краще остаточне враження, ніж роман.
Книга закінчується тим, що оповідач намагається накласти на себе руки, мабуть, прокидається на небесах, щоб поговорити з Богом, що насправді виявляється галюцинацією, оскільки насправді він знаходиться в психіатричній лікарні, розмовляючи з персоналом, показуючи свою лояльність Проекту. Учасники Mayhem з нетерпінням чекають на наступні вказівки Тайлера. Знаменитий фінал фільму, коли оповідач та Марла тримаються за руки, коли вибухають бомби під мелодію гурту The Pixies. Де мій розум? набагато переконливіший фінальний образ.
5
Дати Лексу Мерфі чимось зайнятися
Парк Юрського періоду
Не гірше за оригінал Майкла Крайтона. Парк Юрського періоду Тобто ні для кого не секрет, що обдарований письменник-фантаст не найкраще пише для дітей Лекс і Тім Мерфі займають величезну частину сюжету як у книзі, так і в культовому фільмі Стівена Спілберга, який багато фанатів вважають найслабшою ланкою в обох випадках. Один із способів, за допомогою якого фільм покращує присутність братів і сестер Мерфі в історії, – це не перетворювати Лекса на марного свідка.
У книзі Лекс зображений якимсь нудним щодо перспективи повернення до життя динозаврів, і його цікавить лише бейсбол. Тим часом Тім є одночасно любителем динозаврів і експертом з комп'ютерів, що робить Лекса функціонально нерелевантним і позбавленим волі дій в історії. Використання навичок комп'ютерного злому Лекса Тіма у книзі дає їй більше причин взагалі існувати в оповіданні.
4
Робимо Джека Торренса справжнім лиходієм
Сяйво
Як відомо, Стівен Кінг не любить Сяйво як це переказав Стенлі Кубрік. Майстер жахів написав оригінальну історію таким чином, щоб чітко уявити готель «Оверлук» як населене привидами зле місце, яке по суті опанувало Джеком Торренсом і змусило його проти його волі чинити невимовні злочини. Тим часом Кубрик припускає, що сам Джек завжди хотів убити свою сім'ю, а присутність «Оверлука» була лише крихітним поштовхом, який йому потрібен, щоб здійснити свої темні бажання.
Цікаво бачити, яку особисту ставку Кінг робить на характер Джека, відкрито визнаючи, що використовував його як заміну самого себе як письменника-алкоголіка, який боровся з гнівом і насильством. Кубрик змушує історію задуматися про Джека як про погану людину за своєю суттю, якій потрібна була лише крихітна надприродна привід, щоб вивільнити справжнього монстра глибоко всередині нього, що, чесно кажучи, є набагато переконливішою передумовою, ніж зла будівля. Є вагома причина, через яку фільм досі так сильно затьмарює книгу у сучасній поп-культурі.
3
Дивно щасливий кінець
Заводний апельсин
Говорячи про адаптації книг Кубрика, режисер-мрійник просто не міг прогаяти момент, коли справа дійшла до адаптації жахливих книг. Заводний апельсин Це досить похмура історія, як у кіно, так і в письмовій формі, що пояснює життя розпусної молодої людини Алекса, яка змушена пройти жорстоку програму реабілітації, щоб перетворити її на повноцінного члена суспільства. Книга і фільм зрештою досліджують два зовсім різні варіанти результату такої програми до кінця історії.
Фільм закінчується на досить похмурій ноті: Алекс проходить нову форму терапії, щоб виправити збитки, завдані його першим жорстоким поводженням, увесь час мріючи про нові жахливі злочини, які він міг би вчинити, так і не навчившись нічому зі свого ув'язнення. Тим часом, Заводний апельсин21 глава закінчується дивно позитивною розв'язкою: Алекс стикається зі старим членом своєї банди, який знайшов щастя в простому бойовому блаженстві, що змушує Алекса переглянути свій спосіб життя і почати шукати власну дружину. Цей фінал просто не працює та видає тему сюжету Алекса.
2
Вирізання пригод Форреста у космосі та Африці
Форрест Гамп
Форрест Гамп – це дивна історія, в якій розповідається з покоління в покоління про просту людину, яка подорожує важливими історичними подіями і зустрічає найвідоміших політичних діячів і діячів поп-культури. Якими б дивними і безглуздими здавалися ці зв'язки у фільмі про Тома Хенкса, книги стають ще абсурднішими, особливо в сіквелі. Гамп та Ко. Що стосується першого роману, Форрест бере участь у пригодах, у які важко повірити навіть за мірками різноманітного життя Форреста.
У книзі описується уривок, у якому Форрест якимось чином виявляється астронавтом у космосі, коли НАСА усвідомлює схильність Форреста до математичних розрахунків у думці, ставши партнером його орангутанга на ім'я Сью. Зрештою Сью провалює місію, закидаючи Форреста до Папи-Нової Гвінеї, де він зустрічає плем'я канібалів, які вчать його грати у шахи. Цей момент не тільки зробив би фільм у геометричній прогресії дорожчим, а й надто сильно розтягнув би призупинення невіри в історії. Добре, що у фільмі навіть не було можливості вивести ці розділи на екран.
1
Реакція Чані на нову наречену Пола
Дюна: Частина 2
За великим рахунком, Дені Вільнєв. Дюна Серіал залишився цілком вірним оригінальним оповіданням Френка Герберта, хоча великі томи, очевидно, вимагають значного скорочення стороннього матеріалу. Єдине місце, де Денис вносить дуже явні та рішучі зміни у бачення Герберта, – це поводження з дівчиною-фріменкою Чані, яку Пол Атрейдес закохується під час свого перебування на Арракісі. Незважаючи на їхній багатообіцяючий роман, прийняття Полом своєї долі в ролі Лісан аль-Гайб зрештою змушує його одружитися з принцесою Ірулан, щоб забезпечити свою перемогу над Імператором.
У книгах Чані, схоже, приймає своє місце коханки Пола, залишаючись його справжнім коханням за кадром, навіть якщо Ірулан на папері є його нареченою. Навпаки, Чані Зендая вбита горем через прихід Пола до влади і виглядає відданою та шокованою, коли він оголошує про свою пропозицію принцесі. Цікаво буде подивитися, як це фільм Різниця, яка робить Чані більш правдоподібним та цікавим персонажем, прогресуватиме у майбутніх Дюна: Частина третя.